Вчення про людину у філософії йогана готліба фіхте
У статті аналізується проблема свободи та необхідності у бутті людини. В нинішній складний період в історії України це є надто актуальним. Нині у свідомості українців превалює повне незадоволення майже усіма представниками державної влади, масовий скепсис, правовий і політичний нігілізм, устремління до повної нічим не обмеженої свободи. Але чи може вона існувати поза межами необхідності? Для відповіді на це запитання пропонується звернутися до теоретичних надбань видатного філософа, представника німецької класичної філософії Йогана Готліба Фіхте, центральною проблемою філософії якого була проблема свободи. Аналізуючи твори Фіхте, у статті спиралися перш за все на два базових метода – це метод герменевтики та історизму. Метою статті є дослідження того, як історично формувалася у європейській свідомості ідея свободи людини. Аналіз філософії Фіхте дозволив обґрунтувати висновок про внутрішній зв'язок теорії і моральнісної практики, пізнання і діяльності при безумовному пріоритеті практики.
