Філософська система гегеля як вченням про етапи розвитку абсолютної ідеї
У статті аналізується філософська система Гегеля. Нині, на зламі історичних епох у свідомості мислячих людей превалюють пошуки сенсу буття, співвідношення духовного та матеріального у житті людини. Чи може вона існувати поза межами духовності? Для відповіді на це запитання пропонується звернутися до теоретичних надбань видатного філософа, представника німецької класичної філософії Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля, однією з центральних проблем філософської системи якого було осягнення проблеми розвитку абсолютної ідеї. Аналізуючи твори Гегеля, у статті спиралися перш за все на два базових методи: діалектичний та герменевтичний. Метою статті є дослідження того, як у класичній філософії європейського Модерну формувалася ідея абсолютного духу, що була основою для трактування таких понять як «духовне», «ідеальне», «ідеологія». Аналіз філософії Гегеля дозволив обґрунтувати висновок про внутрішній зв'язок теорії і моральнісної практики, пізнання і діяльності.
