Соціально-філософські засади театралізації політичної сфери
Мета дослідження – виявлення і осмислення соціально-філософських засад театралізації політич¬ної сфери. Виходячи з гіпотези про те, що театралізація сприяє підвищенню ефективності комунікацій в сфері політики, в якості методологічної стратегії дослідження обрано концепцію театральності со¬ціокомунікативних проявів культури (на базі методів соціокультурного аналізу). Цей підхід дозволив з’ясувати, що поєднання в політичних «виставах» елементів гри, перформансу, ритуалу, карнавалу, ма¬скараду сприяє: приверненню уваги опонентів; демонстрації солідарності із протестним рухом; формуванню іміджу відповідно до ролі / амплуа, яку політик виконує у політичному «театрі»; створенню додаткових каналів комунікації політика із «публікою» (народом, електоратом). В якості одного з таких каналів розглядаються костюмні прикраси і аксесуари, які є не лише доповненням до іміджу політика, а й важливим елементом драматургії. Дозволяючи заміняти пряме повідомлення на знаково-символьну форму, прикраси сприяють наданню процесу комунікації ігрового, театрального формату. Це, з одного боку, пожвавлює процес спілкування політика із «публікою», сприяє розширенню аудиторії, але, з іншого боку – привносить в процес передачі інформації елемент інтерпретації. Цією обставиною активно кори¬стуються мас-медіа, посилюючи свою роль у політичному «театрі». З’ясовано також, що певною мірою театральність завжди була притаманна політиці. Проте театральне не завжди в ній превалює: прагнення до театралізації зростає по мірі розділення …
Читать/скачать:
