• Admin

Одеса-Бремен

На кафедрі пройшла зустріч з дослідницькою групою та хором з Бремену.


Неодноразово ми мали нагоду писати про неординарні освітньо-дослідницькі проекти, які проводять викладачі нашої кафедри спільно зі студентами в рамках навчальних програм. Різноманітні польові дослідження, кінопроекти, культурні та мистецькі практики – для наших студентів навчання проходить нерозривно з дослідницькою творчістю.


Але наукові пошуки кафедри не обмежуються самим лише освітнім процесом. Ми вже писали про те, що наші викладачі та студенти різних курсів навчання об’єдналися в спеціальну групу для проведення великого наукового проекту з пошуку колишніх остарбайтерів бременського металургійного заводу та встановлення їх історій після звільнення. А нещодавно в рамках цього проекту на кафедрі відбулася зустріч дослідницької групи з гостями з Бремену – науковцями бременського університету та колективом легендарного бременського хору, який завітав до Одеси за програмою музичного партнерства між двома містами.


На більш ніж годинній зустрічі викладачі та студенти нашої кафедри, які проробили вже чималий шлях з розшуку українських примусових робітників бременського металургійного заводу, розповідали про вже отримані результати та складнощі проведення такої наукової розвідки.


«Очевидно, що після звільнення колишні остарбайтери не завжди поверталися та продовжували жити саме в тих селах та містах, звідки їх вивозили, - зазначила доцент кафедри Ольга Василівна Королькова, - Але окрім того складність полягає в тому, що через катастрофічний тиск тоталітарного устрою радянського союзу, чимало колишніх остарбайтерів просто замовчували свій досвід примусової роботи, адже в іншому випадку вони ризикували накликати на себе клеймо шпигуна та опинитися знову в таборі – але тепер радянському. Звідси складається брак інформації – інколи сім’ї жили роками, поколіннями, не знаючи про те, що їх батьки, діди, прадіди пройшли через примусові роботи»


«Іншою проблемою в роботі з архівними даними про українських остарбайтерів, що працювали на бременському заводу, є фактологічна плутанина, - розповів студент групи ІК-151 Максим Лунгуленко, - По-перше, ми виявили, що цілий ряд місцевостей, які в німецьких документах визначені українськими територіями, на сьогодні входять в склад інших держав – і це вимагало додаткової доволі кропіткої демаркаційної роботи. По-друге, нерідко саме написання імен, прізвищ чи топонімів викликає сумніви в достовірності – при заповненні документів переклад чи транскрипція з української або російської на німецьку були приблизними, і тому сьогодні деякі записи з цих архівних документів доводиться перекладати «назад» на українську вже скоріше за співзвуччям, керуючись догадками та припущеннями»


Під час обговорень методів пошукових робіт колеги з Бремену разом з дослідницькою групою нашої кафедри аналізували зокрема й потенційну ефективність залучення соціальних мереж.


«Ми створили спеціальну групу в Facebook, в яку запрошуємо користувачів з різних областей України – в першу чергу однофамільців тих людей, які за нашими даними були остарбайтерами Бремену, - розповіла доцент кафедри Наталія Вікторівна Доброєр, - Звісно, немає гарантії, що серед просто однофамільців знайдуться рідні тих, кого ми розшукуємо. Але на даному етапі це оптимальна стратегія, що дозволяє нам розповсюджувати інформацію про наші пошуки. Крім того, ми опублікували у відкритому доступі повний реєстр українських остарбайтерів бременського металургійного заводу, який ми розробили на основі архівних даних, та додатково публікуємо невеличкими частинами цей список в Facebook-групі та на сайті кафедри – таким чином імена та прізвища цих людей будуть швидко віднаходитися пошуковими системами. Тож це підвищує шанси встановити контакт з будь-ким, хто має хоч якусь інформацію про розшукуваних людей – якщо людина ґуґлитиме ім’я та прізвище, що співпадають з кимось з нашого реєстру, пошукова система спрямовуватиме на наш дослідницький проект»


«Окрім цього ми вже маємо попередні домовленості з нашими колегами з інших міст щодо інформаційної підтримки наших пошуків, - додала старший викладач кафедри Юлія Сергіївна Коваленко, - Це стосується не лише соціальних мереж, але й ЗМІ»


Разом з тим учасники зустрічі обговорили й один з потенційно найплідніших методів подальшої роботи – метод польових досліджень, та можливості співпраці у цьому контексті.


«Враховуючи всі складнощі, про які йшлося сьогодні, можливо польові дослідження надали б більше достовірної інформації, - припустив доцент університету Бремену Клаус Волшнер, - Особливо це стосується невеликих селищ, де місцеві в більшості своїй знайомі один з одним, і просто розговорившись з перехожим на вулиці можна дізнатися потрібну інформацію»


«Власне кажучи, в рамках попередніх дослідницьких проектів, де розвідка проходила саме в сільській місцевості, мені доводилося зустрічати людей, які виявлялися колишніми остарбайтерами, - зазначила доцент кафедри Тетяна Вікторівна Тхоржевська, - Дослідження були з інших проблематик і ця інформація з’ясувалася майже випадково. Тож виїзд дослідницької групи та розвідка «на місцевості», цілком вірогідно, принесе результати»




#дослідження #УкраїнськіОстарбайтериБремену #викладачі #студенти #исследования #УкраинскиеОстарбайтерыБремена #преподаватели #студенты #проект

«КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ, МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА ТА ФІЛОСОФІЇ КУЛЬТУРИ ОНПУ - персональний сайт» © 2020

Семінарська 1/3, Одеса, Odesa 65044, UKR

cultonpu@gmail.com    

  • Facebook - черный круг
  • Instagram - черный круг