top of page

Миколаївські остарбайтери Бремену

Дослідницька група шукає інформацію про полонених з Миколаєва, вивезених у часи Другої світової на примусові роботи в Бремен, Німеччина.



Як ми вже писали, дослідницька група, яка базується на нашій кафедрі, розпочала пошуки українських остарбайтерів Бремену, їх родичів, знайомих, усіх, хто володіє інформацією щодо подальшої долі тих, хто звільнився з примусових робіт на бременському металургійному заводі. Сьогодні ми згадуємо, як відбувалося поневолення в одному місті.


33 людини з міста Миколаїв були вивезені на примусові роботи до Бремену, більшість – впродовж одного місяця: 09.10.1942 року – 18 людей, 11.10.1942 – ще 4 людини, 31.10.1942 – ще 7. 1 грудня 1942 – ще 3 людини. І ще 1 людину вивезли з Миколаєва 05.10.1944.

«У Миколаєві також проводилось вилучення робочої сили з місцевих підприємств на користь економіки Третього рейху, але цей процес ніколи не мав масового характеру, а також узгоджувався з потребами суднобудівної галузі. Під час відновлення миколаївських верфей німецька окупаційна влада зіштовхнулась з абсолютною апатією і відвертим небажанням людей співпрацювати. Протягом 1942–1943 рр. кількість прогулів робітників досягала 40 % [4 c. 160]. У такій ситуації єдиним засобом підвищення продуктивності праці стала широка система репресивних заходів, одним із яких була депортація до Німеччини. Наприклад, 20 травня 1942 року близько 40 робітників Південної верфі зібрали в приміщенні Російського драматичного театру, де їм оголосили про переведення до Німеччини на суднобудівні підприємства міста Бремен [21, арк. 3–6]. Приблизно в цей же час із заводу Північна верф депортували ще близько 20 осіб [20, арк. 4]. Як правило, причинами примусової відправки були погана дисципліна, невиконання виробничих норм, підозри у вчиненні саботажу».

Чернявський В.В. «Депортація цивільного населення півдня України на примусові роботи до Третього рейху 1941–1944 рр.: основні тенденції і регіональна специфіка»


22 людини з них звільнилися в один день – 27.04.1945, останній день існування табору. Інші закінчили примусові роботи на бременському металургійному заводі трохи раніше. Та що чекало на них по поверненню?

Ми шукаємо будь-яку інформацію про долі цих людей. Нижче ми надаємо імена та прізвища цих людей, а за посиланням надані повні наявні відомості про них. Якщо ви можете чимось допомогти, будь ласка, напишіть нам: research.on.ostarbeiter@gmail.com

Анохин Іра, 10.04.1925 року народження

Бабенко Іван, 23.06.1923 року народження

Балья Григорій, 05.01.1921 року народження

Гришко Іван, 06.09.1924 року народження

Гуляєв Ніколай, 04.04.1923 року народження

Докієнко Іван, 04.06.1924 року народження

Докієнко Марія, 30.03.1922 року народження

Докієнко Ольга, 20.05.1924 року народження

Іваненко Александр, 10.09.1921 року народження

Іванченко Григорій, 25.05.1913 року народження

Кірюхін Іван, 16.01.1915 року народження

Коваленко Александр, 29.08.1923 року народження

Комапаніченко Владимир, 18.09.1913 року народження

Крошко Поліна, 19.05.1924 року народження

Кудін Іван, 17.09.1923 року народження